Механiко-математичний факультет було створено в 1940 роцi пiсля реорганiзацiї фiзико-математичного факультету. Проте науково-освiтня дiяльнiсть у галузi математики й механiки розпочалася в Київському унiверситетi вiд самого моменту його заснування у 1834 роцi. Спочатку у складi фiлософського факультету iснувало фiзико-математичне вiддiлення. Згодом, у 1849 роцi на основi цього вiддiлення було створено однойменний факультет.
Історичний нарис
На кiнець ХIХ – початок ХХ столiття припадає перiод зростання, утвердження i визнання математичної школи Київського унiверситету. Протягом 1920 – 1933 фiзико-математичний факультет знаходився у складi КIНО (Київського iнституту народної освiти) та ФХМI (фiзико-хiмiко-математичного iнституту).
Пiсля вiдродження Київського унiверситету у 1933 роцi програми з математичних дисциплiн протягом одного-двох рокiв досягли рiвня провiдних унiверситетiв СРСР – Московського й Ленiнградського. Розширилась тематика наукових дослiджень. Обумовленi потребами технiки, особливо iнтенсивно розвивались напрямки наукового пошуку, пов’язанi з прикладними задачами.
У повоєнний час (1945-1946) пiсля повернення унiверситету з евакуацiї були створенi кафедри математичного аналiзу, математичної фiзики, iнтегральних i диференцiальних рiвнянь, алгебри i теорiї ймовiрностей, теорiї пружностi, а згодом – кафедри аерогiдромеханiки та теплообмiну (1956), алгебри i математичної логiки (1959), теорiї ймовiрностей та математичної статистики (1962). У 1965 р. на механiко-математичному факультетi було створено кафедру теоретичної кiбернетики (завiдувач академiк В.М.Глушков), а у 1969 роцi з iнiцiативи В.М. Глушкова, I.I. Ляшка та I.Т. Швеця в унiверситетi було вiдкрито перший в Українi факультет кiбернетики.
У першiй половинi 70-рокiв вiдбуваються позитивнi якiснi змiни в кадровому складi механiко-математичного факультету. Його провiднi доценти В.I. Савченко, Ю.I. Шмаков, М.Й. Ядренко, А.Я. Дороговцев, Г.Л. Кулiнiч захистили докторськi дисертацiї. З Академiї Наук на постiйну роботу в унiверситет перейшли професори А.М. Самойленко, О.О. Горошко та А.Ф. Улiтко .
В 60-х-70-х роках активiзується дiяльнiсть вчених механiко-математичного факультету, спрямована на виконання госпдоговiрної тематики. Збiльшення обсягiв замовлень пiдприємств i органiзацiй привело до необхiдностi створення при кафедрах теорiї пружностi та аерогiдромеханiки i теплообмiну науково-дослiдних лабораторiй. Особливо сприятливi умови для розвитку лабораторної бази факультету склалися на початку 80-х рокiв, коли розпочалося освоєння нового окремого примiщення на теперiшньому проспектi академiка Глушкова.
У 1984 роцi Київський унiверситет вiдзначив знаменну дату – 150 рiччя вiд часу свого заснування. Механiко-математичний факультет пiдiйшов до ювiлею з вагомими здобутками. З урахуванням потреб освiти i економiки було переглянуто i удосконалено навчальнi плани й програми, полiпшилась якiсть викладання дисциплiн, збiльшився випуск науково-методичної лiтератури, на високий рiвень було пiднесено наукову роботу студентiв, активiзувалася робота аспiрантури. Значну кiлькiсть кандидатiв наук було пiдготовано для республiк Середньої Азiї, країн, що розвиваються. На середину 80-рокiв обсяг фiнансування госпдоговiрних робiт становив уже близько 1 мiльйона карбованцiв на рiк. В цей час, до структури факультету входило 10 кафедр: математичного аналiзу, алгебри i математичної логiки, геометрiї, iнтегральних та диференцiальних рiвнянь, математичної фiзики, теорiї ймовiрностей i математичної статистики, теоретичної механiки, теорiї пружностi, аерогiдромеханiки та теплообмiну, загальної математики. Пiсля реорганiзацiї науково-дослiдної частини (НДЧ) унiверситету, при факультетi дiяла система науково-дослiдних лабораторiй, яка досить ефективно об’єднувала науковi потенцiали професорсько-викладацького складу кафедр та штатних наукових спiвробiтникiв (кiлькiсть останнiх сягала 160 осiб). На кiнець 80-х таких лабораторiй було 6, а саме: дослiдження операцiй i прикладної статистики, обчислювальних методiв в прикладних задачах, чисельних та експериментальних методiв механiки деформiвного твердого тiла, спряжених хвильових полiв, диференцiальних рiвнянь та їх застосувань у механiцi, математичних проблем механiки рiдин, газу та плазми. У 1987 роцi на базi лабораторiї дослiдження операцiй i прикладної статистики було створене конструкторське бюро <Спектр>. Воно включало 3 лабораторiї i конструкторський вiддiл, а його дiяльнiсть була пов’язана з виконанням замовлень вiйсько-промислового комплексу СРСР.
Нелегкий перiод своєї iсторiї пережив факультет у першiй половинi 90-х рокiв. Кризовi явища в економiцi держави призвели до скорочення фiнансування освiти й науки, зниження престижу професiй, пов’язаних з iнтелектуальною працею. Все це мало негативнi наслiдки i для факультету, а особливо для його науково-дослiдної частини: було розформовано конструкторське бюро <Спектр>, частину лабораторiй; значно зменшилася кiлькiсть штатних працiвникiв НДЧ.
Сучасний етап розвитку механiко-математичного факультету
Викладачами факультету видаються україномовнi пiдручники i посiбники з грифом Мiнiстерства освiти України, зокрема:
- А.Я. Дороговцев. Математичний аналiз. (в 2-х томах) – К.: Либiдь, 1993, 1994;
- А.М. Самойленко, М.О. Перестюк, I.О. Парасюк. Диференцiальнi рiвняння. – К.: Либiдь, 1994;
- М.П. Моклячук. Варiацiйне числення. Екстремальнi задачi. – К.: Либiдь, 1994;
- О.I. Пономаренко, М.О. Перестюк, В.М. Бурим. Основи математичної економiки. – К.: Iнформтехнiка, 1995;
- М.М. Леоненко, Ю.С. Мiшура, В.М. Пархоменко, М.Й. Ядренко. Теоретико-ймовiрнiснi та статистичнi методи в економетрицi та фiнансовiй математицi. – К.: Iнформтехнiка, 1995;
- Вища математика (у двох книгах). За редакцiєю проф. Г.Л. Кулiнiча. – К.: Либiдь, 1995.
Зростає кiлькiсть персональних комп’ютерiв, органiзовуються дисплейнi класи, а згодом починає розвиватися й факультетська мережа Internet.
Значного розвитку набули мiжнароднi зв’язки вчених факультету з їхнiми закордонними колегами.
У 1995 роцi з iнiцiативи механiко-математичного факультету, зокрема, кафедри теорiї ймовiрностей та математичної статистики, до Державного перелiку було внесено нову математичну спецiальнiсть <Статистика>. У 1996/97 навчальному роцi, за нею розпочалася пiдготовка бакалаврiв, спецiалiстiв, магiстрiв. Починаючи з 1997 року, факультет спiльно зi Стокгольмським унiверситетом, унiверситетами мiст Умеа (Швецiя) та Гельсiнкi (Фiнляндiя) послiдовно розробляє два проекти TEMPUS-TACIS. Цi проекти були спрямованi на розвиток нових математичних спецiалiзацiй економiчного спрямування. З метою поширення економiко-математичних знань при факультетi виникає громадське об’єднання <Економiко-математичний центр>.
У 1993 роцi кафедра комп’ютерних методів механіки і процесів керування iнiцiювала створення Науково-дослiдного та навчального центру <Фiзика, механiка та технологiї неоднорiдних систем>, який з 1998 року має назву Навчально-науковий центр <Фiзико-хiмiчне матерiалознавство>. На базi цього пiдроздiлу готують фахiвцiв за новою спецiалiзацiєю <Фiзико-хiмiчне матерiалознавство та механiка матерiалiв>.
Зараз у структурi факультету функцiонує 9 кафедр: математичного аналiзу, iнтегральних та диференцiальних рiвнянь, математичної фiзики, геометрiї, алгебри, теорiї ймовiрностей та математичної статистики, загальної математики, теоретичної та прикладної механiки, механiки суцiльного середовища.
Декани факультету
З 1945 по 1949 рiк факультет очолював академiк М.М. Боголюбов – видатний математик, механiк, фiзик теоретик. Його дiяльнiсть була спрямована на вiдродження факультету, залучення до викладацької роботи провiдних учених країни. Вiн також заснував кафедру математичної фiзики. Пiд його керiвництвом в Київському унiверситетi й Iнститутi математики функцiонувала й розвивалася всесвiтньо вiдома наукова школа з нелiнiйної механiки. У своїх класичних роботах 1946-47 рр., створивши адекватний математичний апарат, вчений дав блискуче пояснення явища надплинностi. Через десять рокiв йому вдалося за допомогою математичних методiв створити мiкроскопiчну теорiю надпровiдностi i на цiй основi виявити новий фундаментальний ефект – явище надплинностi ядерної матерiї. Цi та iншi науковi досягнення висунули М.М. Боголюбова до числа найкрупнiших учених свiту. М.М. Боголюбов завжди придiляв багато уваги роботi з творчою молоддю. Iдейне керiвництво створеною ним науковою школою Микола Миколайович продовжував i пiсля свого переїзду до Москви (1950).
У перiод з 1949 до 1954 рiк на посадi декана факультету працювали спочатку член-кореспондент АН УРСР В.Є. Дяченко, а потiм – перша в Українi жiнка-професор К.Я. Латишева. В.Є Дяченко створив в унiверситетi лабораторiю електромоделювання й обчислювальної математики. Пiд його керiвництвом були побудованi першi електроiнтегратори. Науковi працi В.Є. Дяченка присвяченi математичним методам в теорiї вiдносностi, електроннiй оптицi, теорiї термоелементiв, загальнiй механiцi. К.Я. Латишева наприкiнцi 40-х рокiв повнiстю розв’язала проблему iснування розв’язкiв лiнiйних диференцiальних рiвнянь з полiномiальними коефiцiєнтами у виглядi так званих рядiв Томе i пiднормальних рядiв Фабрi. Запропонований нею ефективний алгоритм вiдшукання розв’язкiв лiнiйних диференцiальних рiвнянь в околi як регулярної, так i нерегулярної особливої точки дiстав згодом назву методу Фробенiуса – Латишевої.
З 1954 по 1957 рiк факультетом керував професор М.М. Сiдляр, а з 1957 по 1964 – професор В.Й. Путята. В цей час за участю академiка АН УРСР I.Т. Швеця, М.М. Сiдляра та В.Й. Путяти вiдбувається активiзацiя дослiджень в галузi аерогiдродинамiки. Створюється кафедра аерогiдромеханiки та теплообмiну.
У 1964 факультет очолив I.I. Ляшко, нинi академiк НАН України. Пiд його керiвництвом в унiверситетi було створено одну з найпотужнiших на теренi колишнього СРСР наукову школу з математичної теорiї фiльтрацiї. Серед учнiв I.I. Ляшка 3 доктори та 22 кандидати наук. Вiн є автором та спiвавтором понад 45 монографiй, пiдручникiв, навчальних посiбникiв, 400 наукових статей, 6 авторських свiдоцтв на винаходи. I.I. Ляшко зробив вагомий внесок в розвиток вищої освiти. В 1969 став першим деканом факультету кiбернетики.
Протягом 1969 – 1971 року обов’язки декана механiко-математичного факультету виконували доцент Б.I. Мосєєнков та професор В.Й. Путята.
У 1971 роцi посаду декана обiйняв професор С.Т. Завало. У другiй половинi 70-х рокiв з його iнiцiативи з метою пiдготовки висококвалiфiкованих кадрiв для народної освiти збiльшується набiр на вiддiлення математики. Випускникам цього вiддiлення вiдтодi присвоюють квалiфiкацiю <математик-викладач>. С.Т. Завало та його наступник на посадi декана професор А.Ф. Улiтко (нинi член-кореспондент НАН України) провели велику роботу з пiдготовки та органiзацiї переїзду факультету в нове примiщення на проспектi академiка Глушкова.
А.Ф. Улiтко був деканом механiко-математичного факультету з 1980 по 1985 роки. Своїми працями вiн започаткував новi напрямки в сучаснiй механiцi та математичнiй фiзицi: електропружнiсть, спектральнi розвинення в задачах про рiвновагу та рух твердих деформiвних тiл та в задачах механiки контактної взаємодiї, метод власних векторних функцiй в задачах теорiї пружностi, теорiю твердотiльних гiроскопiв. Виховав 27 кандидатiв та 4 доктори наук, органiзував лабораторiю механiки спряжених хвильових полiв. Ним розробленi i на протязi багатьох рокiв читаються спецкурси з теорiї електромеханiчних коливань, хвильових гiроскопiв та механiки контактної взаємодiї тiл, що деформуються. Пiсля того як А.Ф. Улiтка у 1985 роцi було призначено першим проректором унiверситету, факультет певний час знову очолював I.I. Ляшко.
Впродовж шiстнадцяти рокiв (1987 – 2003) механiко-математичним факультетом керував член-кореспондент НАН України М.О. Перестюк. Його наукова дiяльнiсть була спрямована на створення якiсної теорiї систем з iмпульсною дiєю, розробку для таких систем методiв дослiдження стiйкостi розв’язкiв. Йому належать важливi результати в теорiї майже перiодичних розв’язкiв та теорiї iнтегральних множин. М.О. Перестюк – автор понад 200 наукових праць. Саме вiн був одним з iнiцiаторiв вiдкриття на факультетi нової математичної спецiальностi <статистика>.
В жовтнi 2003 року деканом механiко-математичного факультету було обрано професора I.О. Парасюка.
З 2007 року деканом факультету є Городнiй Михайло Федорович.
З 2019 року деканом факультету є Безущак Оксана Омелянівна.
Персоналiї Першими професорами математики Київського унiверситету були С.С. Вижевський, Г.В. Гречина, О.М. Тихомандрицький, М.А. Дяченко, А.А. Дяченко.У другiй половинi ХIХ столiття розвиток математики i механiки в унiверситетi вiдбувався пiд впливом таких вiдомих учених, як I.I. Рахманiнов, П.Е. Ромер, М.Є. Ващенко-Захарченко, В.П. Єрмаков, Б.Я. Букрєєв, Г.К. Суслов. У 20-30 роки XX столiття науково-педагогiчну дiяльнiсть на фiзико-математичному факультетi вели Відомі випускники факультету Академiки НАН України (АН УРСР, АН СРСР) Члени-кореспонденти НАН України (АН УРСР, АН СРСР)
академiки АН УРСР Д.О. Граве, М.П. Кравчук, М.М. Крилов, Г.В. Пфейффер,
члени-кореспонденти Н.Х. Орлов, Ю.Д. Соколов, майбутнi академiки М.М. Боголюбов та М.О. Кiльчевський.
У повоєнний перiод на факультетi працювали видатнi вченi – академiки М.М. Боголюбов, О.М. Динник, М.О. Лаврентьєв, О.Ю. Iшлiнський, Г.М. Савiн, Й.З. Штокало, член-кореспондент В.Є. Дяченко, професор К.Я. Латишева.
Значна роль у подальшiй розбудовi факультету належить
академiкам В.М. Глушкову, Б.В. Гнєденку, Ю.О. Митропольському, Ю.М. Березанському, А.Д. Коваленку, В.С. Королюку, I.I. Ляшку, А.М. Самойленку, А.В. Скороходу, I.Т. Швецю,
членам-кореспондентам Й.I. Гiхману, В.К. Дзядику, Г.М. Положiю, А.Ф. Улiтку, М.О. Перестюку, М.Й. Ядренку.
Видатнi вченi, що працювали на факультетi